Що цікаво, всі теплокровні функціонують у межах тієї самої області температур, що й людина. Наприклад температура у коней 37,5-38,5; у корів 37,5-39,5; курей 40,5-42,5; свиней 39,0-40,0; кішок 38,0-39,5; мавп 38,1; голубів 41,0-44,0. Відповідь лежить у царині ні, не біології. А в галузі фізики води. Річ у тім, що теплоємність води нелінійно залежить від температури. Теплоємність - це кількість енергії, яку необхідно витратити для того, щоб нагріти 1 кг речовини на 1 градус. При збільшенні температури вона ніби пікірує, як штурмовик, і підноситься вгору після проходження нижньої точки в 36,8 градусів Цельсія. В організмі людини вода становить близько 65-70%, її теплоємність величезна.

Річ у тім, що теплоємність води нелінійно залежить від температури. Теплоємність — це кількість енергії, яку необхідно витратити для того, щоб нагріти 1 кг речовини на 1 градус. При збільшенні температури вона ніби пікірує, як штурмовик, і підноситься вгору після проходження нижньої точки в 36,8 градусів Цельсія. В організмі людини вода становить близько 65-70%, її теплоємність величезна.

90% енергії, одержуваної з їжею, теплокровні тому витрачають лише на підтримання постійної температури внутрішнього середовища. На нагрівання води. Тому ця ямка, мінімум, в якому потрібно було витрачати мінімальну кількість енергії на підтримання свого стану, як атрактор, стягував на себе протягом еволюції всі "моделі" теплокровних. Фенотипи, з робочою температурою інших діапазонів, були занадто "ненажерливими" і відсіювалися відбором.

Могло статися так, що небо було б отруйно-жовте, а не блакитне. Трава так само червона. Подобався б нам такий пейзаж? Чому червоний, яскраво-жовтий, створюють відчуття неспокою і не підходять для ідилічних райських картин ландшафтів як блакитний і зелений? Справа не в них, а в нас. Ми продукт еволюції, продукт середовища, в якому ми розвивалися. Що і було показано на прикладі температури тіла.